Поетичні рядки для душі

Зозулі

А скільки того, що намріяно, -
Відміряно?
А скільки того, що хотілося, -
Лишилося?
А скільки того, що призначено, -
Не втрачено?
А скільки того ще, що люблено, -
Не згублено?
А скільки того, що горіло, -
Не зітліло?
А скільки того, що порвалось, -
Не зв`язалося?
А скільки того, що розбилось, -
Не зліпилось?
Мовчиш? Полетіла?!
Я ж ...тільки спитати хотіла...
                                            Олена Філіпчук

Ліна Костенко. Цитати на щодень

Роздум про життя

Життя — це можливість. Скористайся нею.

Життя — це краса. Захопися нею.

Життя — це мрія. Здійсни її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов'язок твій насущний. Виконай його.

Життя — це гра. Стань гравцем. Життя — це багатство. Не розтринькай його.

Життя — надбання. Борони його.

Життя — кохання. Насолодитися ним сповна.

Життя — таємниця. Пізнай його.

Життя — долина сліз. Здолай усе.

Життя — це пісня. Доспівай її до кінця.

Життя — це боротьба. Стань борцем.

*****

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.

Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.

Ліна Костенко

***

На світі можна жить без еталонів,
по-різному дивитися на світ:
широкими очима, з-під долоні,
крізь пальці,
у кватирку,
з-за воріт.
Від цього світ не зміниться ні трохи,
А все залежить від людських зіниць:
В широких відіб'ється вся епоха -
У звужених - збіговисько дрібниць.
Ліна Костенко