Кажуть, що минуле – це потяг, який уже пішов. Майбутнє – це
мрія, але невідомо, чи збудеться вона. Теперішнє – це подарунок життя.
Тому треба жити сьогоденням, з надією на майбутнє і з досвідом минулого.
Любити життя – це плекати добро, радість, спілкування з ближніми кожним
подихом, порухом серця та думки. На жаль, життєва рутина робить людей
все більш жорстокими та неуважними.
Тож, будьмо толерантними, доброзичливими й небайдужими один до одного.
Пам’ятаймо слова великої української поетеси Ліни Костенко:
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими …